Hľadaný výraz: Mt 9,1-8; Mk 2,1-12; Lk 5,17-26; Jn 5,8-9, Preklad: Ukrajinský preklad, Počet výsledkov: 4
| 1 І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город 2 Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелі; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої. 3 Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить. 4 І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших? 5 Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи? 6 От же, щоб знали ви, що Син чоловічий мав власть на землі прощати гріхи, 6 рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого! 7 І, вставши, пійшов до дому свого! 8 Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям. |
| 1 І знов увійшов у Капернаум через кілька днів; і розголошено, що Він у господї. 2 І зараз назбиралось багато, так що не було місця анї перед дверима, І проповідував Він їм слово. 3 І приходять до Него, несучи розслабленого; несло його четверо. 4 І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, в котрому лежав розслаблений. 5 Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої. 6 Були ж деякі з письменників, то там сиділи, і казали в серцях своїх: 7 Шо за хулу сей так говорить? хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог? 8 І зараз, постерігши Ісус духом своїм, що так мислять собі, рече до дих: На що се кажете в серцях ваших? 9 Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постіль твою, та й ходи. 10 От же, щоб ви знали, що Син чоловічий мав власть оставляти на землі гріхи 10 до розслабленого:) 11 Тобі глаголю: Устань, і візьми постіль твою, та й іди до дому твого. 12 І встав зараз, і взявши постіль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили. |
| 17 І сталось одного дня, що Він учив, і сиділи Фарисеї та учителї закону, що; поприходили з усіх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх. 18 І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним. 19 І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса. 20 І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої. 21 І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог? 22 Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших? 23 Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи? 24 От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землі оставляти гріхи, 24 розслабленому:) Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого. 25 І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога. 26 І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогодні. |
| 8 Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи! 9 зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня. |
